Уроки народознавства як засіб формування в учнів почуття

національної гордості за державу

Ми, українці, володіємо колосальним духовним і моральним потенціалом, який зосереджено в українській традиційній культурі. Наш обов’язок - задіяти цей потенціал у державотворенні, у формуванні національної самосвідомості громадян нової України.

Щоб по – справжньому пізнати свій рідний народ, необхідно вивчати історію, мову, культуру. На уроках мови – це творчі роботи, диктанти, аналіз речень, вправи, уроки зв’язного мовлення. На уроках літератури – це фрагменти творів українських письменників і поетів, творчі роботи, уроки позакласного читання.

Окремими є уроки народознавства в позакласній роботі. Такі уроки дають змогу учням познайомитися з культурою українського народу, зі звичаями та традиціями. Часто такі уроки стають справжніми дійствами. На уроках народознавства я часто впроваджую елементи практичної роботи: учні самі виконують роботи, приймають участь в іграх, спектаклях.

Отже, моє завдання – через уроки народознавства формувати найкращі цінності людини, пізнання народної і духовної культури, почуття гордості за нашу державу.

Мета народознавства – виховання свідомого громадянина

Народознавство – ось порятунок у вихованні учнів, ефективні ліки для наших байдужих, зашкарублих душ. Бо народне – це завжди правдиве, істинне, вічне й завжди сучасне. Народознавство має величезні потенційні можливості для виховання учнів. У народному досвіді, в традиціях і звичаях, що шліфувалися протягом віків, закладена мудра народна філософія, моральні заповіді, поведінкові норми – бути справжнім громадянином своєї держави, бути працьовитим, чесним, допомагати слабшому, поважати старших, турбуватися про інших людей, не нищити природу. Кожен з нас, дорослих, пам’ятає доброзичливі застереження бабусі не нищити гнізд ластівок, бо все життя ходитимемо в ластовинні, не руйнувати лелечине гніздо, бо згорить хата. Такі настанови мають впливову силу.

А підтвердженням цього стали уроки духовності: „Прости мене, лелько”, „Моя родина”, „Про бабусині казки”, „Мамина пісня”.

Місце, де народився і виріс, батьківська хата у білому цвіту вишні, сонях на городі, лелечине гніздо, обсаджена калиною і вербою криниця, спокійне плесо річки, де відкупалося дитинство, школа, куди щодень ходив за наукою, рідна пісня в тихому надвечір’ї – все це не забувається на довгому життєвому віку і завжди кличе повернутися сюди з далеких доріг.

Музей імені В.М.Сосюри. Урок на тему „В.М.Сосюра – співець рідного краю”. Уроки, проведені в музеї, дають можливість учням проникнутися особистим життям і творчістю поета-земляка, відчути той стан душі поета, який зв’язував його з рідним містом.

Лисиче над Дінцем,

Де висне дим заводу,

Музика у садку та потяг в сім годин...

Вас не забуть мені, як рідну Третю Роту...

Про Вас мої пісні під сивий біг хвилин...

Прочитавши ці рядки, хочеться сказати, що бодай кожна річка на Україні має свого поета, але в уяві учнів Сіверський Дінець тому і є великою річкою, що оспіваний він великим поетом.

Використовуючи такий матеріал, я все більше переконуюся в тому, що одне проведене заняття, бесіда на народознавчу тему чи практична участь учнів в реалізації певної народної традиції або звичаю, можуть замінити десятки виховних годин.

Уроки української літератури дають величезні можливості для виховання справжнього громадянина незалежної України, формування національної свідомості учнів. Необхідною умовою для виконання цих завдань є створення системи краєзнавчої роботи в діяльності кожного вчителя-словесника.

Державна програма з української літератури включає розділ „Література рідного краю”. Уроки, сплановані за цим розділом, мають за мету ознайомити учнів з митцями, життя і творчість яких пов’язані з рідною для учнів місцевістю. Форми впровадження й застосування матеріалів краєзнавства різноманітні: окремі уроки, літературно мистецький гурток, читацький клуб, літературно-краєзнавчі кабінети, музеї. Широкий діапазон і методики досліджень: екскурсії, походи, робота в бібліотеках, архівах, зустрічі з письменниками, читацькі конференції, літературні свята, вечори. Типи уроків літератури рідного краю теж можуть бути різноманітні: урок-конференція, урок-екскурсія, урок-диспут, телеурок, урок розвитку мовлення. Такі уроки дають можливість поглибити знання

учнів з історії рідного краю, познайомити з гідними громадянами рідного міста, використати елементи народознавства, пов’язані з культурою і побутом населення. Матеріалами для таких уроків стала творчість поетів Лисичанська: Миколи Жиркова, Валентини Лубенської, Інни Гудковської.

Відомо, що патріотизм починається з любові до своєї оселі, з колискової, яку співала мати, з рідної мови і пісні. Саме ці фактори формують поняття „малої батьківщини”. Пізніше приходить усвідомлення себе сином (чи донькою) великої Батьківщини – України, гордість за її славне минуле і розуміння того, що треба працювати для її майбутнього. Без першого не буде другого. Розуміючи це, я у процесі викладання української мови і літератури намагаюсь використати всі можливості, щоб ознайомити своїх учнів з рідною Батьківщиною, її минулим та сучасним, відомими людьми, яких вона дала Україні, а саме головне, стараюся виховати своїх учнів справжніми громадянами своєї держави.

Кiлькiсть переглядiв: 1116

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.